Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Справа № 920/629/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Полякова Б.М.суддів:Коваленка В.М. (доповідач), Короткевича О.Є.розглянувши касаційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Сумській області на ухвалу та постановувід 18.04.2014 господарського суду Сумської області від 23.06.2014 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 920/629/14 господарського суду Сумської областіза заявою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Сумській областідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Петро Ойл", м. Конотоп Сумської областіпро визнання банкрутом

представники сторін в судове засідання не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.04.2014 у справі №920/629/14 (суддя - Гордієнко М.І.) заяву Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Сумській області (далі - Конотопська ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області, Інспекція) про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Петро Ойл" (далі - ТОВ "Петро Ойл") повернуто без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 (головуючий суддя - Плахов О.В., судді: Здоровко Л.М., Кухар В.І.) апеляційну скаргу Конотопської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області залишено без задоволення, ухвалу господарського суд Сумської області від 18.04.2014 - без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Інспекція звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 18.04.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014, справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Постановою Вищого господарського суду від 07.10.2014 ухвалу господарського суду Сумської області від 18.04.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 29.04.2015 скасовано постанову Вищого господарського суду України від 07.10.2014 у справі № 920/629/14, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.06.2015 прийнято касаційну скаргу Конотопської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області до провадження та призначено її до розгляду.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, повертаючи без розгляду заяву Інспекції про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Петро Ойл", суд першої інстанції виходив з того, що заявник не надав доказів безспірності кредиторських вимог у розумінні ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). При цьому, місцевий суд вказав, що у поданих до суду документах відсутня постанова про відкриття виконавчого провадження і докази звернення Інспекції до виконавчої служби.

Апеляційний суд підтримав зазначені висновки в повному обсязі.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними та зробленими з порушенням вимог чинного законодавства.

Як встановлено апеляційним судом, ініціюючий кредитор - Інспекція, звертаючись до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, на підтвердження безспірності своїх грошових вимог до Боржника надала, зокрема, копії судових рішень про стягнення з ТОВ "Петро-Ойл" податкової заборгованості та копії інкасових доручень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Так, за змістом ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст.ст. 95- 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачено главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, що передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до п. 12.4 зазначеної Інструкції судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

За змістом абзаців 2 та 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Отже, згідно з положеннями ст. 95 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 10 та ч. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у такому випадку до заяви органу доходів і зборів про порушення провадження у справі про банкрутство не додається, оскільки списання коштів із рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

Вищевказані обґрунтування повністю співпадають із позицією Верховного Суду України, що викладені у згаданій постанові від 29.04.2015 у цій справі.

Враховуючи викладене, ухвалу місцевого суду та постанову апеляційного господарського суду не можна вважати законними, тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі до господарського суду першої інстанції на стадію прийняття заяви Конотопської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області про порушення справи про банкрутство ТОВ "Петро Ойл" з урахуванням приписів ст. ст. 10-11, зокрема, ч. 7 ст.11 Закону про банкрутство.

При цьому, колегія суддів зауважує, що місцевому господарському суду слід надати належну правову оцінку заяві Інспекції про порушення справи про банкрутство та доданим до неї доказам та, в залежності від установленого та відповідно до норм законодавства, прийняти рішення щодо її прийняття, відмови в прийнятті або її повернення.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 10-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113,11128 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Сумській області задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 та ухвалу господарського суду Сумської області від 18.04.2014 у справі № 920/629/14 скасувати.

3. Справу передати до господарського суду Сумської області на стадію прийняття заяви Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Сумській області про банкрутство ТОВ "Петро Ойл".

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 25.06.2015